Марія Баденська (1782—1808)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Марія Баденська.
Марія Баденська
нім. Marie von Baden
Марія Баденська
Марія Баденська
Портрет Марії пензля Й. Г. Шрьодера, 1804/1805
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу
княгиня-консорт Брауншвейг-Вольфенбюттелю
Початок правління:10 листопада 1806
Кінець правління:8 липня 1807
Інші титули:герцогиня-консорт Ельсу
(1805—1808)
Попередник:Августа Великобританська
Наступник:Вікторія Луїза Пруська
(як герцогиня-консорт Брауншвейгу)
Дата народження:7 вересня 1782(1782-09-07)
Місце народження:Карлсруе
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:20 квітня 1808(1808-04-20) (25 років)
Місце смерті:Брухзаль
ПохованняПфорцгайм
Чоловік:Фрідріх Вільгельм
Діти:Карл, Вільгельм
Династія:Церінгени, Вельфи
Батько:Карл Людвіг Баденський
Мати:Амалія Гессен-Дармштадтська

Марія Єлизавета Вільгельміна Баденська (нім. Marie Elisabeth Wilhelmine von Baden, 7 вересня 1782 — 20 квітня 1808) — баденська принцеса з династії Церінгенів, донька спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та принцеси Гессен-Дармштадтської Амалії, дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Фрідріха Вільгельма.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 7 вересня 1782 року в Карлсруе. Була п'ятою дитиною та п'ятою донькою в родині спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та його дружини Амалії Гессен-Дармштадтської. Мала старших сестер Амалію, Кароліну, Луїзу та Фредеріку. Згодом з'явились молодший брат Карл і сестра Вільгельміна. Баденом в цей час правив їхній дід Карл Фрідріх. Батько помер 1801 року, так і не вступивши на престол.

Портрет пензля невідомого майстра

Принцеса здобула гарну освіту. Вивчала європейські мови, зокрема, французьку, географію, історію, основи філософії, німецьку та всесвітню літературу.

У 20 років взяла шлюб із 31-річним принцом Брауншвейг-Вольфенбюттельським Фрідріхом Вільгельмом. Наречений вважався спадкоємцем престолу після свого бездітного брата Карла. Весілля відбулося 1 листопада 1802 року у Карлсруе. Шлюб називався щасливим.[1] Живими у подружжя народилися двоє синів:

  • Карл (1804—1873) — герцог Брауншвейгу у 1815—1830 роках, одруженим не був, мав позашлюбну доньку;
  • Вільгельм (1806—1884) — герцог Брауншвейгу у 1830—1884 роках, одруженим не був, мав кількох позашлюбних дітей.

У 1805 році Фрідріх Вільгельм успадкував герцогство Ельс в Силезії, дохід сімейства значно збільшився.[1]

Мешкала у Пренцлау, коли почалася війна із французами. Свекор Марії помер від ран отриманих у боях у листопаді 1806, жінка встигла попрощатися з помираючим родичем. Король Густав IV Адольф запропонував їй та свекрусі прихисток у Швеції. Марія з дітьми приєдналася до шведської королівської родини у Мальме, її чоловік залишився в Альтоні.

Портрет Марії зі старшим сином пензля Й. Г. Шрьодера, 1804

Брат Марії Карл, який підтримував Наполеона, пропонував їй виступити послом Брауншвейга на зустрічі з Бонапартом у Берліні. Марія погодилась, але була зупинена за наказом чоловіка у Штральзунді, оскільки той вважав, що імператор французів планує одружити її зі своїм братом Жеромом, і повернулася до Мальме. Вважається, що Фрідріх Вільгельм дійсно кохав дружину та двічі навідував її у Швеції.

У Мальме Марія нудьгувала та відчувала себе обмеженою, оскільки двір розташовувався у Стокгольмі. Свого зятя-короля, одруженого з її сестрою Фредерікою, вважала настільки суворим і темпераментним, що ледве уживалася з ним. У травні 1807 року вагітна Фредеріка від'їхала до Стокгольму, аби народити в присутності двору. Хоча Марія збиралася до столиці разом із нею, її чоловік наполіг, аби вона повернулася до нього в Німеччину. Оскільки за Тільзитським миром Брауншвейг-Вольфенбюттель увійшов до складу королівства Вестфалія на чолі з Жеромом Бонапартом, Фрідріх Вільгельм мешкав у Брухзалі.

Невдовзі по поверненню до чоловіка герцогиня завагітніла і у квітні 1808 року народила мертву доньку. Пологи були важкими, і за чотири дні Марія померла у Брухзалі від пологової гарячки. Була похована у південній крипті замкової кірхи Святого Міхаеля у Пфорцгаймі.[2]

Фрідріх Вільгельм більше не одружувався. Сформувавши добровольчий брауншвейзький корпус, брав участь у війні з Наполеоном. Загинув у червні 1815 року у битві при Катр-Бра.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Фрідріх Баден-Дурлахський
 
Амалія Нассау-Діц
 
Людвіг VIII
 
Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька
 
Людвіг VIII
 
Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька
 
Крістіан III
 
Кароліна Нассау-Саарбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх Баденський
 
 
 
 
 
Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
Людвіг IX
 
 
 
 
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Баденський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ferdinand Spehr: Friedrich Wilhelm, Herzog von Braunschweig-Lüneburg-Oels. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 508–514. [1] (нім.)
  2. ↑ Замкова кірха Святого Міхаеля у Пфорцгаймі. [2] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Stiftung Residenzschloss Braunschweig, Haus der Braunschweigischen Stiftungen (Hrsg.): Marie! Die Frau des Schwarzen Herzogs. Ausstellungskatalog, Braunschweig 2015, ISBN 978-3-00-049405-5.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Баденська_(1782—1808)&oldid=41883382